Яким повинне бути усне мовлення дитини?

Чи вміє ваша дитина відповідати на запитання інших, звертатися із запитаннями до інших? Чи вміє логічно й послідовно розповісти про свою діяльність, бачене, почуте, пережите? А як розвинена у неї     фантазія ? Чи складає сама розповідь?   Казки?

Усі ці мовні навички дуже потрібні будуть    дитині в школі. Усне мовлення людини існує в двох формах:    діалогічній      і монологічній. Для діалогічного мовлення характерні короткі,    неповні   речення, їх повному розумінню допомагають міміка, жести, інтонація. Співрозмовники виступають в ньому то як мовці, то як слухачі.

Змалку дитині .слід спілкуватися з людьми, ділитися своїми думками.  У сім’ї цю потребу можна задовольнити через індивідуальні розмови і бесіди з малюком.

Це має    особливе значення,  тому що ці бесіди    впливають   на загальний розумовий        розвиток. Діти, з якими батьки багато і вдумливо говорять, розвиваються швидше і говорять краще,    мають      правильне мовлення. З’ясуйте, що цікавить малюка, дізнайтеся про її       дозвілля і друзів, як вона до них ставиться. Діти поступово  звикають до таких розмов і надалі вже самі розповідатимуть про свої бажання та інтереси, про своє життя у д/с або школі.

Дитина чутлива і вразлива до необережних  слів,   насмішок. Це може відштовхнути від розмов з дорослими. Малюк стане ділитися своїми радощами і невдачами тільки з окремими членами сім’ї.

Шляхом індивідуальних розмов дорослі вчать дитину культури розмовного мовлення: вітатися, ввічливо відповідати на запитання, дякувати за послуги, вживати в розмові ввічливі слова. Дитина повинна знати, що коли дорослі говорять, а їй треба щось терміново запитати, слід вибачитись і попросити дозволу звернутись: ..Вибачте, вас можна запитати? “. Саме в сім’ї малюкові прищеплюється звичка не втручатися в розмову старших, якщо вона не звернена безпосередньо до нього.

Про що можна говорити з дитиною в сім’ї? Теми досить різноманітні. З молодшими дошкільнятами про близькі й доступні   речі :   іграшки,      .одяг,     взуття, меблі,   ..родина,      рослини і тварини.

Дітям        5  – 6  років  вже  доступні більш загальні   теми,  які виходять за межі їхнього безпосереднього    чуттєвого  досвіду: ..Наша країна”, „Школа”. „Космонавти”, «Праця дорослих”, „Свята”, „Транспорт”, „Народні звичаї і традиції”.

Бесіди мають проходити у невимушеній формі, щоб дитина відчула вашу зацікавленість.

Розвитку розмовного мовлення сприяють також індивідуальні бесіди, які проводяться заздалегідь продуманими запитаннями. Наприклад,  про пори року. Під час бесід дорослий     розповідає     дитині те чого вона не знає, загадує загадки, читає уривки з оповідань і віршів.

Розвитку діалогічного мовлення сприяє гра „Телефон”. Співрозмовником        дитини     виступає дорослий,        який пропонує тему для діалогів,     наприклад, .. «Вихідний день”, „Цікавий випадок”. ..Запитуй відповідаю”.

Діалогічне мовлення діти опановують до 5 років. Далі вона вже   не задовольняє  малюка   і він сам намагається розповідати про щось, тобто користується монологічним мовленням, порівнювати 2 –  3 предмета, самостійно складати розповіді за ілюстраціями, картинами, розповідати   про     бачене     і пережите.

Для описування рекомендують підбирати відомі дитині предмети, іграшки, картинки. Спочатку дорослий    дає зразок     опису конкретного предмета. Потім береться інший  предмет. Дорослий нагадує  дитині в якій      послідовності потрібно розповідати.

Коли дитина навчиться зв’язно і послідовно    описувати   один  предмет, можна запропонувати описати  групу предметів, використовуючи під час опису слова «зліва», «справа», „попереду”, „позаду”, „між ними”.